Дякуємо
Ми зв'яжемося з вами найближчим часом
для уточнення деталей
Tap/Split/Partial Split та до чого тут PRS
Давно я не повертався до теми гітарної електроніки, яку описував у попередніх частинах (Звукознімачі. Частина 1 та Частина 2), що виходили до війни у нашому журналі а потім і на сайті. Здавалося б тема розкрита повністю. Але ні) Найцікавіше - завжди те, незрозуміле, в що треба конкретно зануритися щоб розібратися і знайти відповіді :)
Питання. Запитання. Що таке Coil Tap, Coil Split і в чому різниця? Чому більшість виробників плутає їх між собою? І чому наприклад у PRS виходить збалансувати гучність при спліті хамбакерів, а у інших виробників не виходить?
Ці запитання задаєш собі сам, але іноді знайти вірну відповідь на них не так вже і просто. Інформації і різних думок в мережі доволі багато. Але чи вірні вони? І структурованого підходу до подачі інформації нема. Отже я спробую його побудувати базуючись на власному досвіді та вивченій інформації з різних незалежних між собою джерел.
“Розділяй та володій” казав Наполеон. Coil Split - це розділення хамбакера пополам, і використання однієї із його половинок у намаганні отримати щось схоже на звучання синглу. Так, саме у намаганні. Получити в одному датчикові і хамбакер і сингл - ідея гарна але тут одразу постають дві суттєві проблеми: в спліті хамбакер не звучить як сингл (чому це відбувається, я пояснював у попередніх матеріалах) і по гучності відбувається конкретний провал. Split - рішення класне але вкрай незручне в реальному житті, бо треба переналаштовувати всі ефекти під різний рівень гучності. Або мати бустер і вмикати його одночасно із сплітом, або бавитися з ручкою гучності так щоб гучність на хамбакері була менша а потім виводити. Ну і фон нікуди ж не дівся у спліті. Коротше, головний біль.
Coil Split
Реалізується електрично спліт через мікро перемикач або (найчастіше) через пуш-пул потенціоментр. Зараз все більше з’являється гітар із 5-позиційним перемикачем типу super switch, на якому теж можна реалізувати спліт для певного положення. Звісно хамбакер для цього повинен бути 4-кабельним, інакше геть нічого не вийде. Якось люди із цим живуть але, повторюся, це красиве але вкрай незручне рішення (в його класичній формі).
Для того, щоб не плутатись деякі знатоки пропонують “золоте правило”: Split - то тільки про хамбакери, а Tap - то тільки про сингли. Із сплітом все зрозуміло, а от по тапу “не все так однозначно”.
Coil Tap
Фактично так, якщо розглядати стандартний сингловий звукознімач - це котушка намотана навколо магнітів, що має два проводи: “гарячий” і “землю”. Сінгл із підтримкою Tap має не один а два “гарячих” проводи. Другий під’єднується десь посередині або ближче до кінця обмотки, фактично створюючи відвід («Tap» пер. з англ - звідси і назва). Ідея тут у тому, щоб отримати два різних тони з одного синглового звукознімача. Зазвичай такі звукознімачі мають більше витків (т.з. “overwound”), і відповідно імпеданс в них значно вище звичних 5-6 кОм. Такі оверваунди звучать гучніше, але і менш яскраво та синглово. Тож із тапом у вас є як повна потужність так і більш традиційний вінтажний звук на вибір. Типу :) Електрично звісно ми все зробили вірно с тапом, але той залишок дроту про який ми хочемо всіма силами забути - тут як тут. Індуктивність і ємність нікуди не дінеш. Ця примара звісно ж впливає на звук який ми отримуємо у результаті. Реалізується електрично це так само, через окремий перемикач або пуш-пул потенціометр.
Почнемо з елегантного моду під назвою Partial Split!
Як можна зрозуміти із назви, це частковий (partial) спліт. Просте але дуже елеганте і, головне, ефективне рішення для того щоб у спліті хамбакер звучав майже так гучно як і у звичайному режимі. Його можна зустріти на гітарах PRS DGT Девіда Гріссома, сесійного гітариста, якому Пол колись зробив підписну модель і чувак став більш відомим як ендорсер PRS, ніж як сесійний музикант! То й таке :)
Отже. Як це працює. Для двох хамбакерів вам знадобляться два резистори, 1.1кОм (нек) та 2.2кОм (бридж), які потрібно припаяти на пуш-пул перемикач (той, що вмикає спліт), однією лапкою на корпус, а другою на контактну групу яка у верхньому положенні буде замикатися на кабелі із звукознімачів, що за замовчуванням перемикаються на землю при активації спліта. Ці резистори не дають току одній із котушок повністю утекти на землю, але домінуюча залишається все ж таки “синглова”. В результаті ми маємо майже той сингловий звук, може трошки більш жирненький (хто сказав що це погано), менше фону, тому що друга катуха все ще у ділі, і гучний сигнал, що гарно балансується із повноцінним хамбакерним режимом. Так це перемога панове!
Partial Split
Хочеться піти далі? Додайте в схему невеличку ємність (конденсатор) порядку 0.05 мкФ щоб утворився фільтр. Він буде обрізати баси і залишати верхні частоти.
З номіналами можна експериментувати, наприклад поставити перемінні резистори, але по відгукам високі номінали опору хоч і роблять сигнал гучнішим, в плані звуку вже не такі цікаві. Яскравість уходить. Тому тут треба шукати баланс. Але мод однозначно працює!
Тут ми занурюємося у всесвіт теорій та здогадок, тому на 100% правдивість розраховувати не варто. Майте це на увазі.
Постає питання. А чому не можна зробити тап і хамбакеру? Звісно можна, ніяких перешкод для цього немає. Таааак! А якщо хамбакеру можна зробити спліт і… тап, то давайте зробимо… і те і те одночасно! Але (як каже мій приятель) “щоб що”? ) Оооот тут і починається найцікавіше.
PRS TCI 85/15
“Той, хто нам заважає, той нам допоможе!” казав один кіно герой. Давайте зробимо такий звукознімач-хамбакер, який буде мати одночасно і спліт і тап (з оверваундом) і можливо ще щось, що допоможе нам компенсувати падіння гучності та створити комбіновані звучання, які б були схожі на сингл та юзабельні. “А давайте!” сказав Пол Рід Сміт з PRS Guitars! І не тільки сказав а і зробив!
Як у нього це вийшло? Частина інформації відкрита, частина ні, але я спробую пояснити що до чого.
Що ж вигадали PRS у своїх звукознімачах з технологією TCI (Tuned Capacitance and Inductance - Налаштована ємність та індуктивність)? Окрім отримання у таких датчиках потрібної резонансної кривої та добротності Q, “ноти” як каже сам Пол, за рахунок настроювання його індуктивності та ємності (як вони це роблять спробую розшифрувати нижче), PRS вдосконалили і електричну схему. Схему, де звукознімачі мають і Split і Tap одночасно. При чому реалізовано це не на резисторах, як у випадку Partial Split, а за рахунок дизайну самих звукознімачів.
PRS Pauls' Guitar
Хамбакер такого типу має одну з половинок з додатковою обмоткою (по типу “overwound” у синглів). У повному хамбакерному режимі вона не активна, тобто тут маємо Tap. А от коли хамбакер переходить у Split, то Tap відключається, половинка вмикається повністю і ці додаткові витки обмотки (в мережі гуляє магічна цифра 1500) компенсують перепад у гучності. Плюс також активується в схемі і додаткова ємність. Нібито ємність 330 пФ була помічена на клемах міні перемикачів у Paul’s Guitar. Тобто і додатковий опір обмотки, додаткова ємність і індуктивність змінюють резонансну криву, добротність і як результат звучання датчика так, як того хоче виробник. Якщо додати до цього контроль параметрів матеріалів, процесу намотування витків та збірки, то узагальнено ось так можна описати процес “налаштування” TCI.
А як же ж шумозаглушення в такому разі?, спитає уважний читач. Рішення як завжди елегантне. Просто окремо такий “сингл” у схемі на 5-позиційному перемикачі не звучить, а завжди у комбінації з другим хамбакером (паралельно), за рахунок чого і відбувається шумозаглушення. Тобто всі 5 положень у сучасного PRS звучать різнопланово, збалансовано і без фону та шуму.
Отже. Якщо у вас інструмент із двома хамбакерами, і ще й ненароком зі заводським встановленим сплітом, бігом біжіть робити Partial Split мод і буде вам щастя! Якщо ж спліту немає, завжди хотілося його зробити на H-H конфіг, але відлякували всі ті мінуси, то вгадайте що? Бігом робити Partial Split! Якщо пан вже має PRS і кайфує з його звучання - тепер пан знає як се воно холєра працює))
Насправді Partial Split хамбакеру можна зробити на будь-якій конфігурації. Tap не такий поширений і рекомендувати я його можу тільки для гарячих (overwound) синглів. Але маю надію що розуміння з цього приводу у вас з’явилося. Тепер ви в курсі що до чого.
Грайте на гітарах та бережіть себе!
Іван Дубов
Розвінчуємо міфи про гітарні звукознімачі
Шукаємо відповіді на питання і намагаємося позбутися шумів