СТАТТЯ: СТРУНИ НА ЗВИЧАЙНУ ГІТАРУ

«Струни на звичайну гітару» ©

Саме цю фразу ми чуємо практично щодня. І дуже часто зустрічне питання: «металеві чи нейлонові?» або ж «на акустичну чи класичну гітару?» вводить клієнта у стан ступору. Спробуємо розставити крапки над «Ї» та розібратися в тому, які струни, на яку гітару необхідно встановлювати, і чим вони відрізняються.

Спершу невеличкий ліричний відступ

Класична гітара - це різновид щипкових музичних інструментів. У сучасному вигляді класична гітара існує з другої половини XVIII століття. В історію появи гітари ми не вдаватимемося, оскільки ця тема варта окремої статті. Особливості цього виду гітари: широкий гриф без анкерного стрижня, невеликий розмір корпусу (деки), характерні форма головки грифа та конструкція бриджу.

На класичну гітару встановлюються виключно нейлонові струни. Це пов'язано з тим, що «класика» історично комплектувалася струнами із шовку або нутрощів тварин. У XVIII столітті просто не було технічної можливості виготовляти металевий дріт необхідної товщини та міцності.

Усе змінилося у другій половині ХХ століття. Саме тоді Альберт Августин (Albert Augustine) та компанія DuPont представили перші «штучні» струни із синтетичного матеріалу під назвою «нейлон». Виявилося, що на відміну від сухожиль та кишок, такі струни відрізняються не тільки збільшеною міцністю, але також значно покращеними характеристиками (однакові натяг і товщина від набору до набору, тривалий термін зберігання та збільшена витривалість). Крім того, нейлонові струни виявилися максимально наближеними за звучанням до натуральних струн тваринного походження.

До речі, басові струни у класичної гітари лише виглядають металевими. Насправді вони складаються з нейлонової серцевини, обмотаної мідним або бронзовим дротом. Така конструкція дозволяє досягти щільного, але водночас дзвінкого звучання, не збільшуючи при цьому натяг струни.

Конструкція сучасної класичної гітари майже не відрізняється від інструментів, виготовлених сторіччя тому. Саме тому класична гітара банально не витримує натягу металевих струн. Для порівняння: сумарний натяг далеко не найтовстішого комплекту металевих струн становить майже 67 кг, тоді як натяг комплекту нейлонових струн - близько 38 кг. Тому зрозуміло, що через збільшене навантаження гриф інструменту деформується, струнотримач може відірватися, а шпильки та поріжки – пошкодитися чи розкришитися.

Крім того, навіть якщо інструмент і витримає подібне знущання, повноцінного звучання фолк гітари ви все одно не отримаєте. Більше того, класична гітара, із встановленими на неї металевими струнами, не строїтиме по ладах.

Акустична / вестерн / фолк гітара

Цей інструмент у тому вигляді, в якому ми його знаємо сьогодні, з'явився в Америці у 20-х роках минулого століття. Головні особливості - збільшений корпус, нова конструкція струнотримача (бриджу) та кілків, а також вузький гриф, посилений анкерним стрижнем. Завдяки доопрацьованій конструкції акустична гітара звучить голосніше і відрізняється покращеним відгуком в басовому регістрі.

Строго кажучи, класична гітара також є акустичною. Але в наших краях якось не прижилися терміни «вестерн», «фолк», «дредноут», тому, почувши словосполучення «акустична гітара», ми за замовчуванням говоримо про інструмент із металевими струнами.

На акустичні гітари встановлюють виключно металеві струни. Від встановлення нейлону шкоди такій гітарі, звісно, не буде. Але звучання після такого «апгрейду» кращим точно не стане. Крім того, встановити нейлонові струни на акустичну гітару складно через відсутність у них спеціальних кулькових наконечників та іншого механізму намотування у кілків.

Конструкція бриджу, металеві колки та анкерний стрижень дозволяють акустичній гітарі витримувати значно більший натяг струн без шкоди для деревини. Саме завдяки збільшеному порівняно з нейлоновими струнами, натягу, дека акустичної гітари вібрує/резонує сильніше, і інструмент звучить голосніше та об'ємніше.

Існують також так звані чернігівські, ленінградські, львівські гітари. Під цим збірним терміном об'єднані здебільшого інструменти радянського виробництва. Незважаючи на те, що вони виглядають як класичні гітари, на них допускається встановлення металевих струн. Втім, подібних інструментів з кожним роком залишається дедалі менше. Але це й непогано, бо навіть найдоступніші гітари, що випускаються в наші дні, значно перевершують продукт соціалістичної музичної промисловості як за звучанням так і за зручністю гри.

Також існують і універсальні нейлонові струни - Folk Nylon. Вони виготовлені з нейлону, оснащені кульковими наконечниками і можуть бути встановлені як на класичну, так і на акустичну гітару. Чи воно варто того? Вирішувати вам, але особисто моя думка: кожному інструменту - правильні струни.

Отже, підіб'ємо підсумки:
 

1. Існують два типи «звичайних» гітар: класична та акустична
2. На класичну гітару необхідно встановлювати лише нейлонові струни
3. На акустичну гітару встановлюємо виключно металеві струни
4. Недотримання цього нескладного правила у кращому разі зіпсує звучання вашого інструменту, а в гіршому - і сам інструмент

Бажаю вам лише правильних інструментів із правильними струнами! Творчих успіхів!

Макс Роговой

Гаряча лінія JAM