Стаття: Здрастуйте, мікрофони, гарні та різні

Будемо вважати, що комплект звукопідсилюючої апаратури ми вже купили, як налаштувати мікшерський пульт розібрались, прийшов час познайомитись з мікрофонами. Мабуть кожен з вас, якщо і не тримав в руках мікрофон, то напевне бачив його (хоча б по телебаченню).

Усі ми розуміємо, що мікрофон, це пристрій, який сприймає звуковий сигнал, якимось чином обробляє його та відсилає до мікшерського пульту і далі до підсилювача, після чого ми можемо насолодитися підсиленим, голосним звучанням попереднього сигналу. Найбільш важливими характеристиками мікрофонів є їх принципи роботи, амплітудно-частотна характеристика (АЧХ) та направленість.

Другорядні характеристики – електричні параметри та конструктивне виконання.

На принцип роботи мікрофона в першу чергу впливає тип перетворювача, що міститься всередині корпусу, тобто те, як мікрофон сприймає звук та перетворює його в електричний сигнал.

Перетворювач – це пристрій, який перетворює енергію з однієї форми до іншої, в нашому випадку – акустичну енергію в електричну.

Найбільш розповсюджені види мікрофонів – динамічний та конденсаторний, про них і поговоримо.

Динамічний мікрофон має відносно просту та відповідно економічну та надійну конструкцію, що включає до себе збірку з діафрагми, голосової котушки та магніту, які утворюють мініатюрний електрогенератор зі звуковим приводом.

Такий мікрофон може забезпечити відмінну якість звуку практично в усіх галузях використання. У тому числі він може мати справу з дуже гучними звуками. До того ж динамічні мікрофони відносно стійкі до перепадів температури та вологості. Ці мікрофони використовуються для вирішення основних завдань звукопідсилення найбільш часто.

Конденсаторний мікрофон має у своїй основі збірку з електрично зарядженої діафрагми та нерухомої пластини, які складають чутливий до звуку конденсатор.

Усі конденсаторні мікрофони мають у собі активні контури для узгодження виходу елемента з типовими мікрофонними входами. Це потребує подачі живлення на мікрофон: або за допомогою батарейок, або за допомогою фантомного живлення (метод подачі живлення на мікрофон безпосередньо по мікрофонному кабелю).

Конденсаторні мікрофони мають два потенційно обмежуючі фактори: по-перше, електроніка добавляє трохи шуму; по-друге - ліміт гучності сигналу, який може обробити електроніка. З цих причин специфікації на конденсаторні мікрофони мають параметри шуму та максимальну гучність звуку. Якісні моделі, однак, мають дуже низький рівень шуму та можуть впоратися з широким динамічним діапазоном.

Конденсаторні мікрофони більш складні, ніж динамічні, та зазвичай відчутно дорожчі (якщо боїтеся високих цін, далі можна не читати). Також на конденсатори можуть суттєво вплинути перепади температури та вологості, що може призвести до підвищення шуму, або, взагалі, до тимчасової непрацездатності. Однак, у конденсаторних мікрофонах можна досягнути більшої чутливості та більш м’якого, більш натурального звуку, особливо на високих частотах. Полога АЧХ і розширений частотний діапазон легше за все досяжні у конденсаторному мікрофоні. До того ж, конденсаторні мікрофони можуть бути зроблені дуже маленькими без шкоди для характеристик.

У більш сприятливому середовищі (концертній залі, театрі) для більшості джерел звуку перевага надається конденсаторним мікрофонам, особливо, коли потребується найвища якість звуку.

Пригадаємо панель мікшерського пульту: майже на кожному сучасному пульті є кнопка фантомного живлення «PHANTOM», і раніше ми не розглядали окремо цю опцію. Що ж, час настав! Фантомне живлення – це постійний струм (зазвичай 12-48 В), що використовується для живлення електроніки конденсаторного мікрофона. Цей струм подається по кабелю від мікшера з джерелом фантомного живлення чи від іншого зовнішнього пристрою.

Джерела фантомного живлення мають обмежувачі по струму, які запобігають пошкодженню динамічного мікрофону в разі короткого замикання або невірної розпайки. Зазвичай, динамічні мікрофони підключаються до входів із фантомним живленням без будь яких проблем. Тож якщо музика вже звучить, а ви випадково не вимкнули кнопку фантомного живлення на пульті, не переживайте, і, головне, не вимикайте її при працюючому підсиленні (!), бо почуєте вкрай неприємний «бабах!».

І динамічні і конденсаторні мікрофони мають ще декілька характеристик за якими вони відрізняються (перехідний відгук, АЧХ, направленість). Проте, якщо ми говоримо про придбання техніки для шкільних заходів, немає сенсу поглиблюватись далі. Беріть динамічні мікрофони і не роздумуйте довго! Вони простіші у використанні, надійніші, менш примхливі і (!) значно дешевші!

Ще трішечки фізики, і повернемось до музики. Незалежно від типу мікрофону він має електричні характеристики. Електричні характеристики зазвичай включають до себе вихідний рівень, імпеданс і тип роз’єму. Вихідний рівень або чутливість – це рівень електричного сигналу, що породжується мікрофоном при заданому рівні звукового сигналу. Загалом, конденсаторні мікрофони мають більшу чутливість, ніж динамічні. Для слабких або віддалених джерел звуку надають перевагу використанню мікрофонів з високою чутливістю, у той час як при підзвучуванні гучних джерел або з близької відстані краще використовувати моделі мікрофонів з низькою чутливістю.

Вихідний імпеданс мікрофону приблизно дорівнює його опору: 150-600 Ом – низький імпеданс, 10000 Ом чи більше – високий. З практичної точки зору низький імпеданс означає, що мікрофон може працювати з кабелем довжиною 300 чи більше метрів без втрат у якості, у той час як моделі з високим імпедансом виявляють помітні втрати у високих частотах при довжинах кабелю більших за 6 метрів.

Знову нагадуємо: не заощаджуйте на кабелях! Беріть якісні дорогі кабелі та роз’єми! Збережете собі нерви та, у підсумку, гроші.

Тип роз’єму в мікрофоні може бути балансним і небалансним. Балансний вихід передає сигнал по двом провідникам (плюс екран). Сигнали, що йдуть по кожному з провідників мають однаковий рівень, але різну полярність. Балансний мікрофонний вхід підсилює тільки різницю між сигналами, та ігнорує ту частину сигналу, яка однакова у обох провідників. Небалансний мікрофонний тракт передає сигнал по одному провіднику (плюс екран), а небалансний мікрофонний вхід підсилює усі сигнали у провіднику. Балансні мікрофони рекомендуються для використання практично в усіх завданнях підзвучування.

Окремо і небагато про радіомікрофони: радіомікрофон – це мікрофон, об’єднаний з радіо, тобто з радіоканалом для передачі звукової інформації. Вони вирізняються зручністю та простотою їх оперативного використання, невеликими розмірами. У самому простому випадку радіомікрофон складається з самого мікрофону-радіопередавача та бази-приймача. Визначальними параметрами з точки зору використання є радіодіапазон (VHF, UHF), потужність сигналу та захист від радіозавад. Усі інші параметри мікрофонів ми вже розглянули вище. Треба пам’ятати, що будь-який мікрофон не працює сам по собі, він вимагає підключення усієї «кухні»!

Успіху у виборі та використанні!

Старший викладач кафедри інструментально-виконавської майстерності
Інституту мистецтв Київського університету імені Бориса Грінченка
Катерина Салан